Академік РАН Михайло Маров пояснив програш СРСР у місячній гонці з США в 1960-х роках. Про це він розповів під час телеконференції «Історія дослідження далеких планет і місячна гонка», передає РИА Новости.
На його думку, однією з причин стали технічні розбіжності між головним конструктором ракетно-космічної техніки Сергієм Королевим і головним конструктором двигунів Валентином Петровичем Глушком з приводу того, які двигуни варто ставити на важку ракету-носій Н-1.
В результаті Королевим була обрана зв'язка з понад 30 двигунів. Однак вона була не так ефективна, як варіант Валентина Глушка.
«По суті, відсутності домовленостей між цими колишніми друзями, але антагоністами, які стали на технічному ґрунті, ми практично зобов'язані тому, що не виграли результат суперництва з американцями в місячній гонці», - підсумував він.
Крім того, на хід місячної гонки вплинула передчасна смерть Сергія Корольова в січні 1966 року. Ще однією причиною програшу СРСР Михайло Маров назвав неефективне управління і відсутність підходу з боку влади. «Результатом цього було розпорошення коштів, надміру лояльна політика», - додав академік.
Космічна гонка - це напружене суперництво в галузі освоєння космосу між двома наддержавами - СРСР і США в період з 1957 по 1988 роки. У число подій гонки входять запуски штучних супутників, польоти в космос тварин і людини, а також висадка на Місяць. Побічний ефект холодної війни.
Сам термін отримав свою назву за аналогією з гонкою озброєнь. Космічна гонка стала важливою частиною культурного, технологічного та ідеологічного протистояння між СРСР і США в період холодної війни. Це було обумовлено тим, що космічні дослідження мали не тільки велике значення для наукових і військових розробок, а й помітний пропагандистський ефект.
У ході великої космічної гонки СРСР і США стали першими і головними «космічними державами», здатними виводити на орбіту супутники своїми ракетами-носіями, і «космічними наддержавами», що почали пілотовані космічні польоти.