Акулій Затока - дивовижний куточок природи об'єкт Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО, що розташувався в північно-західній частині штату Західна Австралія приблизно в 700 км від Перта. Щороку цю бухту розрізану двома півостровами вдаються в Індійський океан відвідує близько 150 тисяч туристів.
Перші згадки про затоку в європейських джерелах відносяться до початку 17 століття коли ці місця відвідав голландський мандрівник Франко Пелсарт. А через 50 років тут побував англієць Вільям Дампір, який наніс на карту обриси затоки і дав йому ім'я - Акулья бухта. Назва це не дивно - у відносно неглибоких водах затоки (середня глибина - 10 метрів) мешкає більше десяти видів акул в тому числі рідкісна і потенційно небезпечна для людини тигрова.
У 1991 році дивовижно багата екосистема Акульєї затоки була внесена до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Її основу складають водорості покривають понад 4000 кв.км. дна і ті, що дають притулок планктону - креветкам і дрібній рибешці. Вони ж є головною їжею для травоїдних дюгонів яких тут налічується до 10 тисяч! Така величезна популяція робить Акулій затоку одним з найбільших у світі місць проживання цих вкрай вразливих водних ссавців званих також «морськими коровами».
Крім них тут мешкають і дельфіни-пляшконоси спостерігати за якими приїжджають біологи з усього світу. А спостерігати є за чим - місцеві дельфіни демонструють тут єдиний зареєстрований випадок використання допоміжних інструментів: вони захищають свій ніс губкою під час пошуку їжі. Своїм біологічним розмаїттям затока зобов'язана розташуванню на перетині трьох кліматичних областей і двох великих ботанічних зон.
У південній частині Акульєго затоки розташувалася мілководна бухта Хаммелін-пул - найбільше у світі утворення строматолітів яким майже 3 тисячі років! Строматоліти - це схожі на кам'яні утворення побудовані мікроорганізмами (одноклітинними ціанобактеріями також відомими як синьо-зелені водорості). Ці утворення мало чим відрізняються від своїх предків які мешкали на Землі мільярди років тому що дозволило вченим зазирнути в далеке минуле нашої планети.
Цікаві й численні острови затоки. Наприклад, на острові Дірк Хартог у 1616 році висадився дослідник Дірк Хартог, який залишив там табличку із зазначенням дати висадки. Сьогодні ця табличка зберігається в Національному Музеї Голландії. На островах Дорре живуть деякі рідкісні види ссавців. Ці острови є безлюдними, що дозволяє сподіватися на збереження видів місцевої флори і фауни, які перебувають під загрозою зникнення. Острів Фор - будинок для рідкісної маленької мавпочки Міа за популяцією якої стежить Австралійське товариство охорони дикої природи. Тут же відкладають яйця черепахи.
Всього на території Акульєї затоки мешкає 26 видів ссавців понад 230 видів птахів і майже 150 видів рептилій. До речі затока стала першою в Австралії природним об'єктом узятим під охорону ЮНЕСКО.
В Акульем затоці завжди є чим зайнятися - все залежить від кількості вільного часу. Для швидкого знайомства з унікальною природою цього місця, варто відправитися в бухту Хемелін-пул, щоб побачити найдавніші в світі строматоліти, а потім в курортне село Манкі-міа, де пляшконі дельфіни влаштовують справжні вистави. Якщо хочеться відчути душу затоки, тоді потрібно вирушати в національний парк Франсуа Перона - побродити по піщаних дюнах і скупатися в теплих водах Індійського океану. З мису Скіпьяк-пойнт можна помилуватися різноманітністю морського життя - морськими зірками, черепахами і навіть акулами. Чудовий спосіб побачити Акулій затоку в усьому його пишноті - здійснити політ на вертольоті, який подарує захоплюючі дух види. Або можна відправитися на риболовлю в морський парк «Шарк Бей».